Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Со всех языков на:
Все языки
Со всех языков на:
Украинский

(під нас зустрічі)

Толкование Перевод

1 recognition

n

1) упізнавання, розпізнавання

to escape recognition — залишитися невпізнаним

2) усвідомлення

recognition of danger — усвідомлення небезпеки

3) визнання, схвалення

4) юр. офіційне визнання (факту тощо); затвердження; санкція

5) визнання (суверенітету країни тощо)

de facto (de jure) recognition — визнання де-факто (де-юре)

6) привітання (під нас зустрічі)

7) надання слова

8) військ. виявлення, розпізнання

9) перегляд, огляд

10) юр. розслідування, судове слідство

recognition and identification system — військ. система пізнавання літаків

recognition lights — мор. розпізнавальні вогні

* * *

n

1) дізнавання, узнавання; упізнавання

2) свідомість, усвідомлення

3) визнання, схвалення

4) юp. офіційне визнання (факту, претензії); затвердження, санкція; дип. визнання (суверенітету країни, законності уряду)

5) вітання ( при зустрічі)

6) парл. надання слова

7) вiйcьк. виявлення, упізнавання ( цілі)

recognition lights — мop. розпізнавальні вогні

8) юp.; icт. розслідування; судове слідство ( про причини смерті)

9) розпізнавання

optical character recognition — оптичне розпізнавання символів

English-Ukrainian dictionary > recognition
2 место

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

де́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта

име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти

к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

Русско-украинский словарь > место
3 run

I

1. n

1) біг, пробіг

at a run — бігом

to come up at a run — підбігти

on the run — а) на ходу; в русі; б) похапки, поспішаючи

to be on the run all day — бути весь день у біганині

to be on the run — квапливо відступати, тікати

to break into a run — побігти, кинутися навтіки

to go for a run — а) пробігтися; б) проїхатися (на автомашині, трамваї тощо)

he took a short run and cleared the fence — він розбігся і перестрибнув через паркан

with a run — швидко

2) нетривала поїздка

a run to London — короткочасна поїздка до Лондона

good run! — щасливої дороги!

3) маршрут; рейс

4) перехід

5) зал. перегін

6) ав. політ; переліт

7) пройдена відстань; відрізок шляху

8) ав. відрізок траси

9) ав. пробіг (під час посадки); розбіг (під час зльоту)

10) стежка (прокладена тваринами)

11) здатність бігати

12) період, відрізок (часу); смуга (невдач тощо)

a run of wet seasons — період дощів

13) напрям

the run of the mountains is S. W. — гори простягаються на південний захід

14) партія (виробів)

15) тираж (книги)

16) стадо (тварин)

17) зграя (птахів)

18) косяк (риби)

19) (попередній тип (сорт, розряд)

the common run of men — звичайні люди

out of the run — незвичайний

20) попит

there is a great run on that novel — цей роман користується великим попитом

21) розм. дозвіл, право користуватися (чимсь)

he had the run of our grounds — він мав право користуватися нашою ділянкою

22) загін, кошара; вольєра

23) потік, струмок

24) приплив (води тощо)

25) обвал, зсув

26) схил, траса

27) труба, жолоб

28) довжина (дроту, труби)

29) розмір (вірша)

30) амер. двоє жорен млина

31) одиниця рахунку (у грі)

32) муз. рулада

33) хід, робота, дія (машини)

an experimental run to test the machinery — пробний запуск агрегату

34) хід, перебіг

the run of the events — перебіг подій

35) демонстрування, показ, перегляд (фільму тощо)

the first run of the film — прем'єра кінофільму

36) провезення (контрабанди)

37) ав. заходження на ціль (тж bombing run)

38) амер. спущена петля на панчосі

◊ at a run — підряд, один за одним

◊ in the long run — кінець кінцем, зрештою; загалом

◊ to go with a run — іти як по маслу

◊ the run of one's teeth — безплатне харчування

2. adj

1) рідкий, розплавлений; розтоплений

run butter — топлене масло

2) виливаний, литий

run metal — литво

3) відціджений, відфільтрований

run honey — чистий мед (без стільників)

4) контрабандний

5) скислий, скипілий

6) збіглий

◊ run coal — м'яке (рядове) вугілля

◊ run fish — риба, яка припливла у прісну воду на нерест

II

v (past ran, p.p. run)

1) бігти, бігати

to run upstairs — побігти вгору

to run up and down the stairs — бігати угору і вниз по сходах

to run across the street — перебігти через вулицю

to run for smb. — збігати за кимсь

run for the doctor! — біжи за лікарем!

2) гнати, підганяти, квапити

to run the cattle — гнати худобу (на пасовище)

3) тікати, рятуватися втечею

to run for one's life — розм. бігти щосили

4) рухатися, котитися, ковзати

sledges run on snow — сани ковзають по снігу

5) ходити, курсувати, плавати

this bus runs between Chicago and Washington — цей автобус курсує між Чикаго і Вашингтоном

6) рухатися, пересуватися (з певною швидкістю)

7) з'їздити (кудись) ненадовго

8) ав. робити пробіг (розбіг)

9) ав. заходити на ціль

10) бігти, летіти, збігати, минати, линути (про час)

time runs fast — час летить швидко

11) пронестися, промайнути (про думку)

12) швидко поширюватися

the fire ran through the building — вогонь охопив весь будинок

13) простягатися, розкидатися

14) повзти, витися (про рослини)

15) прокладати, проводити (лінію тощо)

16) бути чинним протягом певного строку

17) поширюватися на певну територію; бути чинним на певній території

18) бути в обігу (про гроші)

19) текти, литися, сочитися; струменіти; впадати

this river runs smoothly — ця річка тече плавно

rivers run into the sea — ріки впадають у море

20) протікати, текти, бути нещільним

this tap runs — цей кран тече

21) розливатися, розпливатися (по поверхні)

22) танути

the butter ran — масло розтануло

23) зливатися (в одно ціле), об'єднуватися

24) лити, наливати

to run water into a glass — налити води у склянку

25) крутитися; обертатися

26) торкатися (якоїсь теми тощо — on, upon)

27) гласити, говорити; йтися (про щось)

hor telegram runs... — у її телеграмі йдеться про...

28) долати (перешкоду)

to run a blockade — прорвати блокаду

29) линяти

a colour runs in the washing — фарба линяє під час прання

30) дражнити (когось); чіплятися (до когось)

31) штукатурити

32) керувати, управляти

to run a factory — управляти фабрикою

to run the house — вести господарство

33) водити (про транспорт)

I run this machine — я працюю на цій машині

to run a ship — вести корабель

to run a car into a garage — поставити автомобіль у гараж

34) проводити, робити (дослід)

35) працювати, діяти (про машину)

36) відкривати (трасу); пускати (лінію)

37) відправляти на лінію (за маршрутом)

38) проводити (змагання)

39) брати участь (у змаганнях)

40) посідати місце (у змаганні)

to run second — прийти другим

41) демонструвати, показувати (фільм)

42) іти (про фільм, п'єсу)

43) перевозити, транспортувати

44) переслідувати (звіра), полювати (на звіра)

to run a scent — іти по сліду

45) переслідувати (судом)

46) наражатися (на небезпеку), зазнавати (впливу)

47) друкувати, публікувати

48) балотуватися

to run for parliament — балотуватися до парламенту

49) виставляти (кандидатуру)

50) вводити (в товариство)

51) базікати, патякати

how your tongue runs! — як ти багато базікаєш!

52) спускатися (про петлю на панчосі)

53) зметувати (сукню тощо)

54) іти (на нерест)

55) плавити (метал)

56) відливати (метал)

57) відставати (про кору дерева)

58) влучити (в кулю), покотити (про більярд)

59) розм. скисати, зсідатися (про молоко)

60) сквашувати (молоко)

61) ставати, робитися

to run cold — захолонути

to run dry — а) висихати; б) видихатися

to run high — а) зростати; б) хвилюватися (про море)

to run low — а) знижуватися; б) закінчуватися

to run short — підходити до кінця, вичерпуватися

I have run short of money — у мене закінчилися гроші

to run hot — нагріватися

to run mad — збожеволіти, з'їхати з глузду

to run wild — а) рости без догляду; не здобути освіти; б) бурхливо розростатися; в) мати нестримний характер

62) бути

the apples run large this year — цього року яблука великі

□ run about — а) метушитися; бігати туди й назад; б) гратися, пустувати

□ run along — іти геть

it's late, I must run along — уже пізно, я мушу йти

run along! — а) ну біжи!, біжи пограйся! (звернення до дитини); б) іди геть!

□ run away — а) тікати; дременути; б) понести (про коня); в) набагато випередити (інших); відірватися (від інших учасників змагання)

□ run away with — а) привабити, захопити; б) захопитися; в) прийняти необдумане рішення; г) розтринькати (гроші)

□ run back — сягати; брати початок

□ run down — а) зупинятися (про машину); закінчуватися (про завод у годиннику); б) розряджатися (про батарейку); в) розкручуватися (про пружину); г) перевтомлюватися; д) наздоганяти; є) розшукувати; є) збивати (автомашиною перехожого); ж) третирувати (когось)

□ run in — а) забігти, заглянути, заїхати (до когось, кудись); б) підійти (до станції — про поїзд); в) арештувати; ув'язнити; г) провести кандидата (на виборах); д) кидатися врукопашну; є) мор. втягувати, забирати всередину; є) друк. включати додатковий матеріал

□ run off — а) утекти; б) відхилятися (від теми); в) не справляти враження; г) відціджувати; спускати (воду); д) друкувати (тираж); є) проводити змагання

□ run on — а) продовжуватися, тривати; б) писатися разом (про букви)

□ run out — а) вибігати, вискакувати; б) викотити; в) витікати; г) закінчуватися; виснажуватися; вичерпуватися; д) видихатися (під час бігу); є) набрати потрібну кількість очок

□ run over — а) переливатися через край; б) переглядати, перебігати (щось очима); в) торкатися (чогось); г) повторювати; д) переїхати, задавити (когось)

he was run over by a car — його задавила машина

□ run up — а) піднімати; б) підніматися; в) швидко рости, збільшуватися; г) (to) доходити (до чогось), сягати (чогось); д) збільшувати ціни; є) робити (щось) нашвидкуруч; є) під'їжджати, підходити, підпливати; ж) зметувати (сукню); з) збігатися (про тканину)

◊ also ran — невдаха

◊ to run errands — бути на побігеньках

◊ to run (a) temperature — мати високу температуру

◊ to run smb. into difficulties — поставити когось у скрутне становище

◊ to run (up) on rocks — а) зазнати краху; б) наштовхнутися на нездоланну перешкоду

◊ to run a ship aground — посадити корабель на мілину

◊ to run to cover — уникнути небезпеки

◊ to cut and run — утекти, дременути

◊ to run (up) bills — заборгувати

◊ to run across smb., smth. — випадково натрапити на когось, на щось; наштовхнутися на когось, на щось

◊ to run against (into) smth. — налетіти (наскочити) на щось; зіткнутися з чимсь

◊ to run against smb. — виступати проти когось

◊ to run one's head against a wall — а) стукнутися головою об стіну; б) перен. битися головою об стіну

◊ to run at smb., smth. — нападати (накидатися) на когось, на щось

◊ to run into debt — залізти в борги

◊ to run into trouble — потрапити в біду

◊ to run into smb. — випадково зустріти когось

◊ to run out of smth. — залишатися без чогось

◊ we ran out of petrol — у нас закінчилося пальне

◊ to run a thread through an eyelet — втягти нитку в голку

◊ to run a pen through smth. — закреслити щось ручкою (олівцем)

◊ to run to smth. — а) мати схильність до чогось

◊ to run to any length (to anything) — піти на що завгодно; б) вистачати, бути достатнім

◊ our fund won't run to a summer holiday — наших грошей не вистачить на літній відпочинок

◊ I can't run to that — я не можу собі цього дозволити

◊ to run on (upon) smth. — несподівано натрапити на щось

◊ to run smb. up to town — відвезти когось у місто

◊ to run with the hare and hunt with the hounds — присл. служити і нашим, і вашим; вести подвійну гру

* * *
I [ren] n
1) біг, пробіг

at a run — бігцем; втеча; безладний відступ; втеча; перебування в бігах; коротка прогулянка (пішки, на коні); пробіжка

2) коротка поїздка

3) рейс, маршрут

4) перехід; зaл. перегін; aв. політ; переліт

5) пройдена відстань; відрізок шляху; зaл. пробіг (локомотива, вагона); aв. відрізок траси

6) aв. пробіг ( при посадці); розбіг ( при зльоті)

7) стежка ( прокладена тваринами); колія ( слід від транспорту)

8) період, відрізок ( часу), смуга

9) напрямок; гeoл. напрямок рудної жили

10) партія ( виробів)

11) тираж ( книги)

12) cпopт. ( у крикеті е бейсболі) одиниця рахунку; перебіжка; очко за перебіжку

13) стадо ( тварин); зграя ( птахів); косяк ( риби)

14) кapт. ряд, серія

15) середній тип, сорт або розряд

the common /general, ordinary/ run of men — звичайні, пересічні люди

16) попит

17) дозвіл, право користуватися ( чим-небудь)

18) загін ( для овець); вольєр ( для курей); aвcтpaл. пасовище, для овець; aвcтpaл. скотарська ферма

19) aмep. струмок, потік

20) сильний приплив ( води); aмep. струмінь ( рідини); витікання

21) схил, траса

22) обвал, зсув

23) труба, жолоб, лоток ( для води)

24) довжина (проводу, труб)

25) розмір ( вірша)

26) хід риби на нерест; риба, яка нереститься

27) марш ( сходів)

28) мop. кормове загострення ( корпуса)

29) мyз. рулада

30) хід, робота, дія (мотора, машини)

31) перебіг, хід ( подій)

32) демонстрація, показ, перегляд (фільму, спектаклю)

33) провезення ( контрабанди)

34) aв. заходження на ціль ( bombing run); aмep. спущена петля ( на панчосі)

35) серія ( вимірів)

at a run — підряд, один за одним

in the long run — зрештою; в остаточному підсумку; загалом
II [ren] a
1) рідкий; розплавлений; розтоплений

2) вилитий у розплавленому стані; литий

3) відціджений, відфільтрований

4) контрабандний

5) який нереститься

6) cпeц. м'який

run coal — м'яке або сипуче вугілля; м'яке бітумінозне вугілля

7) дiaл. зсілий, скислий ( про молоко)
III [ren] v
(ran, run)

1) бігти, бігати

2) гнати, підганяти

3) тікати, рятуватися втечею (run away, run off)

4) рухатися, котитися, ковзати; aмep. катати в автомобілі ( кого-небудь)

5) ходити, іти, курсувати, плавати; рухатися, іти ( з певною швидкістю); з'їздити ( куди-небудь) на короткий термін; aв. робити пробіг, розбіг; aв. заходити на ціль

6) бігти, летіти, минати ( про час); іти, відбуватися ( про події)

7) проноситися, миготіти

8) ( швидко) поширюватися

9) тягтися, простиратися, проходити, розстелятися; повзти, витися ( про рослини)

10) проводити, прокладати

11) бути дійсним на певний термін; поширюватися на певну територію, діяти на певній території; бути в обігу ( про гроші); супроводжувати ( що є неодмінною умовою)

12) текти, литися, сочитися, струменіти; протікати, текти; розливатися, розпливатися; танути, текти; ( into) зливатися, переходити ( у що-небудь)

13) лити, наливати

14) обертатися; (on, upon) торкатися ( якої-небудь теми); ( over) злегка торкатися до ( чого-небудь)

15) говорити, гласити

this clause runs — цей пункт говорить

16) проходити; долати ( перешкоду)

17) линяти

18) aмep., aвcтpaл. дражнити ( кого-небудь), приставати ( до кого-небудь), смикати ( кого-небудь)

19) бyд. покривати штукатуркою 11

20) керувати ( установою); вести ( справу)

21) управляти ( автомобілем); водити ( автобус); водити корабель без конвою ( під час війни)

22) ставити ( дослід)

23) працювати, діяти ( про машину)

24) пускати ( лінію); відкривати (трасу, сполучення); відправляти ( автобуси) на лінію, по маршруту

25) проводити (змагання, перегони; run off); брати участь (у змаганнях, у перегонах); займати місце ( у змаганнях)

26) демонструвати, показувати (п'єсу, фільм); іти (про п'єсу, фільм)

27) перевозити, транспортувати ( вантаж); провозити контрабандою

28) переслідувати, цькувати ( звіра); переслідувати ( по суду)

29) піддаватися (ризику, небезпеці)

30) друкувати, опубліковувати, поміщати (у газеті, журналі)

31) балотуватися ( па посаду); виставляти ( кандидатуру)

32) виконувати ( доручення)

33) базікати

34) спускатися ( про петлю)

35) наметувати, метати ( сукню); зшити нашвидкуруч ( to run up)

36) іти ( на нерест)

37) плавити ( метал); лити, відливати ( метал)

38) відставати ( про кору дерев)

39) ударити ( по кулі), покотити ( кулю- у більярді)

40) дiaл. скисати, зсідатися ( про молоко); квасити, приводити до зсідання ( молоко)

41) to run across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь, випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; натрапити на кого-небудь, що-небудь

42) to run against smth натрапляти, налітати, наскакувати на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь

43) to run against smb іти, діяти, виступати проти кого-небудь

44) to run smth against smth зштовхнути що-небудь з чим-небудь; стукнути чим-небудь об що-небудь

45) to run smb; smth against smb висувати кого-небудь, що-небудь проти кого-небудь

46) to run at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь

47) to run into smth налітати, наскакувати, натрапляти на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь; попадати в яке-небудь положення

to run into debt — залізти в борги; досягати певної кількості, обчислюватися певною сумою

48) to run into smb випадково зустріти кого-небудь, натрапити на кого-небудь

49) to run smth; smb into smth устромляти, вганяти, втикати що-небудь у що-небудь; уводити, ставити кого-небудь у що-небудь

50) to run smth; smb into smth; smb зіштовхнути що-небудь, кого-небудь з чим-небудь, ким-небудь; змусити що-небудь, кого-небудь налетіти, наскочити, натрапити на що-небудь, на кого-небудь

51) to run on smth; = to run upon smth

52) to run out of smth вичерпувати запас чого-небудь; вичерпуватися ( про запаси)

53) to run smth over smth; smb проводити чим-небудь по чому-небудь, кому-небудь

54) to run smth through smth просмикувати, пропускати що-небудь через що-небудь

55) to run smth through smb, to run smb through with smth простромлювати, проколювати кого-небудь чим-небудь

56) to run through smth швидко прочитувати /переглядати/ що-небудь; повторювати (особл. коротенько); репетирувати; витрачати ( гроші)

57) to run over smth швидко переглядати, перебігати ( що-небудь очима); повторювати; репетирувати; прослуховувати актора, який читає роль

58) to run to smth тяжіти до чого-небудь, мати схильність до чого-небудь; досягати (суми, цифри)

59) to run (up) on smth зненацька, раптово зустрітися з чим-небудь, натрапити, наскочити на що-небудь

60) to run smth (up) on smth наштовхнути на що-небудь, змусити наїхати на що-небудь

61) to run smb up /over, down / to some place відвезти кого-небудь куди-небудь

62) to run with smb; aмep. спілкуватися з ким-небудь; водити компанію з ким-небудь

63) to run counter to smth суперечити, іти врозріз з чим-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку

64) ставати, робитися

to run low — знижуватися, опускатися; виснажуватися, висихати, закінчуватися; кінчатися

to run hot — нагріватися

to run mad — божеволіти

65) бути, бувати

66) мати

to run (a) temperature — мати ( високу) температуру

English-Ukrainian dictionary > run
4 наезжать

наездить

I. 1) (лошадь) виїжджати и виїжджувати, виїздити коня, принатурювати, принатурити коня до їзди, (о мног.) повиїжджувати, попринатурювати. жать, -дить гончих - принатурювати, принатурити гончаків до (в)ловів (полювання);

2) (дорогу) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (преимущ. колёсной повозкой) накочувати, накотити, (о мног.) понатирати, понакочувати и т. п. [Сюдою возили дерево з лісу, - добре втерли дорогу (Брацлавщ.). Протерли шлях мужицькі сани (Франко)];

3) (выручать ездой) наїжджати и наїздити, наїздити, виїздити що. [Я його в борг вожу: карбованців на п'ять наїздить та й заплатить одразу (Київщ.). Які наші заробітки візницькі: трьох карбованців за день не виїздиш! (Богодухівщ.)];

4) (ездить много) наїжджувати, наїздити, виїздити; (изв. время) проїжджувати, проїздити, поїздити, попоїздити, виїздити. Кто много ездит, много -дит - хто багато їздить, багато наїздить (виїздить). Наезженный -

1) виїжджений, принатурений, повиїжджуваний, попринатурюваний до їзди, уїжджений, їжджалий;

2) натертий, у[про]тертий, накочений, понатираний, понакочуваний и т. п., (только о колёсном пути) битий. [Санна дорога уже накочена, слизька (Черняв.)];

3) наїжджений, виїжджений;

4) наїжджений, виїжджений; проїжджений, (по)поїжджений. -ться -

1) виїжджатися, бути виїжджуваним, виїждженим, повиїжджуваним и т. п.;

2) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п.;

3) наїжджатися и наїздитися, бути наїжджуваним, наїждженим, виїждженим;

4) наїжджуватися, бути наїждженим и т. п.;

5) (вдоволь, сов.) - см. отдельно Наездиться.

II. Наезжать, наехать -

1) на кого, на что - наїжджати и наїздити (-їжджу, -їздиш), наїхати, (о мног.) понаїжджати на кого, на що. [Наїхав на камінь (Київщ.)];

2) (едучи приближаться) над'їжджати и над'їздити, над'їхати куди, до чого;

3) (встречать в пути) натрапляти, натрапити на кого, на що, стріч[в]ати, стрі(ну)ти, зустріч[в]ати, зустріти кого, що;

4) (приезжать во множестве) наїжджати и наїздити, наїхати, понаїжджати и понаїздити. [Багато знайомих наїздять до нас літувати (Богодухівщ.). Наїхали подоляни з Подолу (Метл.). Наїхало гостей повен двір (Брацл.). Понаїжджають у гості (Канівщ.). Звідусіль понаїздили люди (Київщ.)];

5) (бывать наездом; нападать, несов.) наїжджати и наїздити, доїжджати и доїздити. [Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця (Свидн.). Ой, як узяли вражі здобичники часто до нас доїздити (Метл.)];

6) (насовываться) насуватися и насовуватися, насунутися, (о мног. или во мн. местах) понасуватися и понасовуватися.

* * *
I тж. на`езживать; несов.; сов. - на`ездить
1) наї́жджувати, наї́здити

2) ( дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уторува́ти, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш), наї́жджувати, наї́здити, уї́жджувати, уїздити; ( накатывать) нако́чувати, накоти́ти, и мног. понако́чувати

3) ( лошадь) наї́жджувати, наї́здити, виї́жджувати, ви́їздити, об'їжджа́ти и об'їзди́ти (об'їжджу́, об'їзди́ш), об'ї́здити
II несов.; сов. - на`ехать
наїжджа́ти и наї́здити, наї́хати, и мног. понаїжджа́ти и понаї́здити

Русско-украинский словарь > наезжать
5 діалог

ДІАЛОГ ( від грецьк. διάλογοζ - розмова, бесіда) - в античній філософії метод знаходження істини за допомогою певних питань і методичного знаходження на них відповідей (Сократ, Платон). У сучасній філософії Д. - універсальна форма відношення "Я - Ти" як спосіб дослідження сутності людини та визначення її реального призначення у житті. Філософія Д., започаткована у XIX ст. працями Фоєрбаха та Гумбольдта, сучасного рівня розвитку досягає у працях Бубера, Бахтина, Левінаса та ін. Визначальним для філософії Д. є відмова від принципу тотальності (оскільки останній не в змозі виразити істинну сутність буття людини) та пошук "третього шляху" між нездійсненним ідеалом об'єктивності і картезіанським зведенням індивідуальності до богорівного, але беззмістовного "Я", не пов'язаного з іншими. На думку діалогістів, існування людини завжди є "співбуттям" з іншими людьми. Істина про людину може бути досягнута на шляху аналізу зустрічі, як місця, де людина постає у відмінному від інших вимірі - діалогічному. Дослідження сутності Д. відбувається у різних напрямах: виявлення форм та вимірів Д., розроблення категоріального апарату Д. тощо. Так, Бубер досліджує проблему Д. у трьох вимірах: між людиною та людиною, між людиною та світом і між людиною та Богом (Бог тут виступає як вічне "Ти", де перетинаються всі лінії відношень людини). Послідовник Бубера Левінас, зберігаючи релігійне забарвлення Д., розглядає його як універсальну умову людського буття, розрізняючи в діалогічному просторі антропологічний, психологічний та соціальний аспекти, а також залучаючи нове поняття - асиметрії діалогічних стосунків. На відміну від Бубера, який Д. з Богом тлумачить як засіб порятунку від самотності, Бахтин можливість подолання самотності вбачає у спілкуванні з іншою людиною, у якому долається монологічність самого буття, а мова досягає своєї довершеності, оскільки оформлене у мові слово зустрічає відповідь. Існують різні думки стосовно евристичних можливостей Д. у природничо-науковому пізнанні, аж до заперечення діалогічного характеру наукового пізнання. Зокрема, Бахтин, ґрунтуючись на сформульованій ще у культурі Нового часу тезі про істинне знання як таке, що абсолютно виключає суб'єктивний фактор, розрізняє гуманітарне та природничо-наукове знання за ознакою діалогічності гуманітарного та монологічності природничо-наукового. Сучасна методологія наукового пізнання вносить кардинальні зміни у розуміння науки як специфічної форми діяльності людського духу, згідно з якими наука постає як певна сукупність різних дискурсивних практик, які пропонують різні, іноді суперечливі моделі світу, що мають однакові права на істину, в зв'язку з чим ідея Д. у природничо-науковому пізнанні набуває евристичної значущості. Д. у природничих науках реалізується на різних рівнях і у різних площинах: 1) На рівні практичного відношення до світу, на якому Д. роздвоюється на відношення "Я - Воно" та відношення "Я - Ти". Відома дилема - чи відноситись до природи як до майстерні ("Воно"), чи як до храму ("Ти"), - вирішується при цьому не у формі протиставлення "або - або", а у формі синтезу "і - і". 2) На рівні пізнавального відношення в природознавстві предметом дослідження є не природа сама по собі, а природа в тій мірі, в якій вона підлягає людському запиту. Тому і в науковому пізнанні людина зустрічає іншу людину, а, отже, вступає в Д. Д. як місце зустрічі людських свідомостей реалізується: 1) на рівні зіткнення наукового і ненаукового способів мислення; 2) на рівні зіткнення різних наукових способів пояснення реальності, які притаманні різним культурам; 3) на рівні зіткнення різних наукових уявлень у межах однієї науки чи культури. Д. може відбуватись у реальній формі, тобто як спілкування "Я" з іншим, реальним "Ти", або у формі внутрішнього Д., у якому "Я" самого творця протистоять його різні проекції, усвідомлювані як "Ти". Переведені у внутрішній Д. різні рівні і проекції Д. дозволяють розглянути об'єкт дослідження з різноманітних точок зору і виробити з урахуванням усіх логічних та пізнавальних заперечень нову, оригінальну концепцію.

Л. Озадовська

Філософський енциклопедичний словник > діалог
6 wet

1. n

1) вологість, вогкість, сирість

2) дощова погода

come in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем

3) розм. спиртні напої; випивка

4) амер. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв

5) розм. нікчемна людина, нікчема

2. adj

1) мокрий, вологий; сирий

wet clothes — мокрий одяг

wet from the press — свіжий, щойно надрукований (про газету тощо)

wet pack — мед. вологе обгортання

«W. Paint» — «Обережно, пофарбовано» (напис)

wet steam — волога пара

wet to the skin, wet through — промоклий до рубця, мокрий як хлющ

wet timber — сира деревина

wet with rain (with sweat) — мокрий від дощу (від поту)

he is dripping wet — він промок наскрізь; на ньому нема сухого рубця

to get wet — промокнути, змокнути

wringing wet — мокрий, хоч викрути

2) дощовий, дошовитий; сирий

wet day — дощовий день

wet spell — період дощів

Scotland gave us a wet welcome — Шотландія зустріла нас дощем

3) рідкий

wet fuel — рідке пальне

wet gas — зріджений газ

4) слізливий, плаксивий; тонкосльозий

5) амер. що обстоює вільний продаж алкогольних напоїв; «мокрий»

wet state (town) — штат (місто), де дозволено вільно продавати алкогольні напої

wet canteen — військовий магазин, що продає алкогольні напої

6) розм. п'яний, напідпитку

7) розм. що пиячить, уражений алкоголізмом

8) розм. дурний, безглуздий

to talk wet — верзти дурниці

you're all wet — ви дуже помиляєтесь

9) юр. мокрий (про процес)

10) мед. мокнучий

wet blanket — розм. нудотна особа; людина, що псує іншим задоволення

wet bob — весляр; учень (студент), що займається водним спортом

wet cup — мед. кровососна банка

wet fish — свіжа риба

wet nurse — годівниця, мамка

wet smack — амер., розм. нудний тип, зануда

wet sock — амер., розм. в'яле рукостискання

wet specimens — заспиртовані препарати (зразки тощо)

wet wash — прання; невисушена білизна

wet behind the ears — розм. молоко на губах не обсохло

to come with a wet sail — летіти під усіма вітрилами, мчати щосили

2. v (past і p.p. wet, wetted)

1) мочити; змочувати; зволожувати

to wet with water — змочити (облити) водою

to wet to the skin — промочити до рубця

to wet one's bed — хворіти на нічне нетримання сечі

2) розм. сприскувати, примочувати, обмивати

to wet a bargain — примочити угоду

to wet one's whistle — промочити (прополоскати) горло, випити

to wet the other eye — випити другу чарку

wet down — заливати водою (багаття тощо)

wet out — розмочувати; промивати

* * *
I [wet] n
1) вологість; сирість

2) дощова погода

come in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем

3) вогка земля

4) cл. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв

5) cл. випивка; спиртні напої

6) cл. нікчемна людина
II [wet] a
1) мокрий; вологий, сирий

wet clothes — мокрий одяг

wet timber — сира деревина

wet paint — непросохла фарба

"Wet Paint" — "обережно, пофарбовано"

wet with rain [with tears] — мокрий від дощу [від сліз]

grass wet with dew — росяна трава

wringing wet — мокрий, хоч вижимай

he is dripping wet — він змок до нитки

wet to the skin, wet through — промоклий наскрізь /до нитки/; to get wet промокнути

wet dock — мop. мокрий док; приливний басейн

wet pack — мeд. вологе обертання

wet ground — гeoл. водоносна порода, пливун

wet from the press — свіжий, щойно надрукований ( про газету); сирий ( про відтиски)

2) дощовий, вогкий

wet day — дощовий день

wet spell — період дощів /негоди/

Scotland gave us a wet welcome — Шотландія зустріла нас дощем

3) рідкий

wet mud — рідка грязюка

wet goods — мop. рідкий вантаж ( в тарі)

wet fuel — рідке паливо

4) сльозливий; плаксивий

wet smile — посмішка крізь сльози

5) cл. той, що підтримує дозвіл вільного продажу алкогольних напоїв, "мокрий"

wet state [town] — штат [місто], де дозволено продаж алкогольних напоїв

6) п'яний

7) cл. дурний, безглуздий

to talk wet — говорити нісенітниці

you're all wet — це зовсім не так

the explanation is wet — це пояснення не витримує критики

8) cпeц. мокрий ( про процес)

9) мeд. мокнучий

wet pleurisy — ексудативний плеврит

wet cup — мeд. кровососна банка

wet wash — білизна, яку отримують з пральні в невисушеному вигляді; прання ( на відміну від хімчистки)

wet fish — солена риба; свіжа риба

wet specimens — cпeц. заспиртовані /що зберігаються в банках із спиртом/ препарати, зразки

wet sock — cл.; cл. нудна людина; слабке рукостискання

wet smack — cл.; cл. зануда

wet behind the ears — cл. недосвідчений, незрілий, "зелений", молоко на губах не обсохло

to come with a wet sail — летіти /нестися/ на всіх парусах, йти семимильними кроками
III [wet] v
1) (wet, wetted [-d]) l. мочити, змочувати, зволожувати

to wet with water — облити /змочити/ водою

don't wet your feet — не замочіть ноги

to wet one's bed — eвф. страждати на нічне недержання сечі

2) промокнути

to wet the skin — промокнути до нитки

3) to wet one's whistle випити, промочити горло

to wet the other eye — випити другу чарку

4) заливати водою (тліюче вугілля; wet down)

5) ( wet out) розмочувати; промивати

English-Ukrainian dictionary > wet
7 without

1. n

зовнішній бік

on the without — із зовнішнього боку; на вулиці

2. adv

1) зовні; із зовнішнього боку; за межами

from without — ззовні

2) на вулиці, на відкритому повітрі, не в приміщенні

3) на вигляд, з виду, зовні

he was at ease without — з виду він був спокійний

4) назовні, надвір

3. prep

1) без

to do (to go) without smth. — обходитися без чогось

without difficulty — без труднощів

without doubt — без сумніву, безсумнівно

without end — без кінця, безконечно

without fail — неодмінно

without fear — без страху; безстрашний

without success — безуспішно

without that — без того, щоб (не)

2) зовні, за (межами)

he met us without the gate — він зустрів нас за ворітьми (воротами)

without the city — за межами міста

things without oneself — зовнішній світ

3) крім, без, не рахуючи

you are too many without me — вас і без мене надто багато

without regard to — не беручи до уваги

not without difficulty — не без труднощів

without exception — без винятку

without doors — на вулиці, надворі

4. conj

коли не, якщо не, без того щоб (не)

I shan't go without I get the wire — я не поїду, якщо не одержу телеграми

* * *
I n
простір або місце за межами чого-н.

they came from without — вони прийшли зі сторони
II adv
1) зовні, із зовнішньої сторони

the house was decent enough without — зовні будинок мав досить достойний вигляд; зовнішньо, на вигляд

he was at ease without — на вигляд він був спокійний; icт. зовні, за межами

without a city wall — за міським муром

2) наружу

to turn the seamy side without — вивернути навиворіт

3) без чого-н

without fear — без страху; безстрашний

to go /to do/ without smth — обходитися без чого-н.

he answered without delay — він відповів ответил одразу ж
III prep
1) вказує на відсутність кого-н., чого-н. без

to do /to go/ without smth — обходитися без чого-н.

if no lunch comes we must do without — якщо не подадуть сніданок, доведеться обійтися без нього

they left without him — вони поїхали без нього

2) невиконання дії (без того що не, так щоб не, якщо ні (перед герундієм або віддієслівним імен.))

she sat without moving — вона сиділа не рухаючись

he left without a word — він пішов, не сказав ні слова

a day never passes without his coming to see us — не пройде, дня без того, щоб він не прийшов провідати нас

she will not come without being invited — вона не прийде, якщо її не запросять

3) не рахуючи, окрім, без

you are too many without me — вас, без мене занадто багато

4) в сполученнях

without regard to — не враховуючи; не беручи до уваги

not without — не без

without exception — без винятку

it goes without saying — це саме собою розуміється

without day /date/ — на невизначений термін

without prejudice (to) — без шкоди ( для); не передрішуючи питання (ін. сполучення див. під відповідними словами)

without number — незчисленна множина
IV
cj cл.; дiaл. якщо не; без того щоб (не)

I shan't go without I get the letter — я не поїду, якщо не отримаю лист

they never met without they quarelled — вони ніколи не зустрічалися без того, щоб не посваритися

English-Ukrainian dictionary > without
8 consideration

n

1) міркування; підстава

in consideration of — зважаючи на

on no consideration — ні в якому разі

2) розгляд, обговорення

the question is now under consideration — питання зараз розглядається

to take into consideration — брати до уваги

3) увага, послужливість; люб'язність; запобігливість

he showed great consideration for us — він був дуже люб'язний до нас

4) відшкодування, компенсація; винагорода

he will do it for a consideration — він зробить це за винагороду

5) важливість, значність

* * *

n

1) розгляд; обговорення

2) міркування

to take into consideration — взяти до уваги;; юp. судити по сукупності, приймати рішення з урахуванням не згаданих в обвинувальному акті злочинів, у яких зізнається підсудний

to leave out of consideration — не брати до уваги, не врахувати

in consideration of... — беручи до уваги..., з огляду на...

3) увага, люб'язність; повага

4) відшкодування, компенсація, винагорода

executed consideration — юp. виконане зустрічне задоволення

concurrent consideration — юp. одночасне зустрічне задоволення

executory consideration — юp. майбутнє зустрічне задоволення

5) важливість, значущість

6)

on /under/ no consideration — нізащо

English-Ukrainian dictionary > consideration
9 see

1. n церк.

1) єпархія

2) престол

3) чин єпископа

4) місце єпископа в церкві

5) папство

the Holy S., the S. of Rome — папський престол

2. v (past saw; p.p. seen)

1) бачити, дивитися

to see well (poorly) — бачити добре (погано)

to see a film — дивитися фільм

see, here he comes! — дивись, ось він іде!

2) спостерігати, стежити; вивчати (щось — into)

3) уявляти собі

as I see it — як мені це здається

4) розуміти, пізнавати; знати; збагнути; усвідомлювати

I see what you mean — я розумію, що ти маєш на увазі

as far as I can see — наскільки я можу судити

I do not see how to do it — не знаю, як це зробити

see? — розм. зрозуміло?

5) оглядати

to see the sights — оглядати визначні місця

6) обдумувати, розмірковувати

let me see — дайте подумати; дозвольте, стривайте; покажіть

7) пережити, зазнати

8) бачитися, зустрічатися; відвідувати

when will you come and see us? — коли ви завітаєте до нас?

I haven't seen you for ages — я не бачив вас цілу вічність

when shall I see you again? — коли ми знову зустрінемося?

9) з'ясовувати; довідуватися

I don't know but I'll see — я не знаю, але я з'ясую

10) обдивлятися; оглядати

11) допускати, дозволяти

12) мати досвід, бути поінформованим

13) радитися, консультуватися

14) приймати (відвідувачів)

I am seeing no one today — я сьогодні нікого не приймаю

15) проводжати

may I see you home? — можна мені провести вас додому?

16) думати, турбуватися (про щось)

17) стежити, доглядати, наглядати (за чимсь, щось)

18) вважати, визнавати

see about — подбати, простежити; доглянути (за чимсь)

see after — доглядати, ходити (за хворим тощо)

to see after the children — доглядати дітей

see into — вивчати, розглядати (щось); вдивлятися

see off — проводжати (на поїзд тощо); випроводжати

see out — проводжати до виходу (до дверей); випроводжати; досидіти до кінця (вистави тощо)

to see a match out — досидіти до кінця матчу

see through — бути присутнім (десь) до кінця; доводити до кінця; допомагати, підтримувати (когось); розпізнавати; бачити наскрізь

see here! — амер. послухайте!

wait and see! — ви ще побачите!

to see life — набути життєвого досвіду

to see the light — народитися, з'явитися на світ; прозріти

to see fit — знаходити можливим

to see the back of smb. — здихатися когось

to see the last of smth. (smb.) — покінчити з чимсь (з кимсь); здихатися чогось (когось)

I see Mr. N. — амер. надаю слово панові Н

to see red — розлютитися

to see snakes (things) — напитися до білої гарячки (до чортиків)

I saw stars — у мене іскри з очей посипалися

see and don't lose the train! — гляди ж не спізнися на поїзд!

see you in church! — амер., розм. бувайте!; до побачення!

to see the way to do smth. — знайти можливість зробити щось

* * *
I [siː] n; церк.
1) єпархія

2) престол

3) чин єпископа

4) папство

the Holy See, the S. of Rome — папський престол
II [siː] v
1) бачити

2) дивитися, бачити; довідуватися, дивитися

see (as) above — дивися вище

3) уявляти собі

4) знаходити, виявляти

5) розуміти, усвідомлювати

6) відчувати, зазнавати, переживати; стикатися, зустрічатися

7) бачитися

8) дізнаватися, довідуватися; з'ясовувати

9) обмірковувати, обдумувати

10) оглядати, оглянути ( see over)

11) допускати, дозволяти

12) кapт. приймати виклик

13) оглядати ( визначні пам'ятки)

14) звертатися ( за порадою); приймати, бути на прийомі ( у справі)

15) cл. надавати ( слово)

16) подбати, подумати про що-небудь; пильнувати, доглядати, стежити, простежити

17) to see across smth переводити, проводжати ( через вулицю)

English-Ukrainian dictionary > see
10 sing

v (past sang; p.p. sung)

1) співати

to sing a song — співати пісню

to sing to the guitar — співати під гітару

to sing from score (from music) — співати по нотах

to sing in tune — співати правильно

to sing off-hand — співати з аркуша

to sing out of tune — співати неправильно, фальшувати

to sing a baby to sleep — заколисувати дитину співом

2) зустрічати (супроводжувати, проводжати) співом

to sing the Old Year out — проводжати старий рік піснями

3) читати співуче

4) свистіти; дзвеніти; стрекотати; лускотіти; цвірчати

a cricket sings — цвіркун цвірчить

my ears are singing — у мене дзвенить у вухах

bullets are singing around us — навколо нас свистять кулі

5) оспівувати, прославляти

6) розм. вихвалятися, хвалитися

7) радіти; тремтіти від радості

8) розм. признатися у злочині і видати інших

9) сповіщати, оголошувати

sing out — а) розм. кричати; б) бити (про годинник)

to sing another song (tune) — заспівати на інший лад

to sing small — знизити тон, принишкнути, занепасти духом

* * *
I [siç] n
1) зустріч хорового гуртка; вечір хорового співу

2) спів; дзизчання ( комарів); стрекотіння; свист ( кулі)
II [siç] v
(sang, sung; sung)

1) співати

to sing off-hand — співати з листа

to sing out of tune — співати фальшиво

2) співатися

3) проводжати, зустрічати або супроводжувати співом

4) читати співучо

5) тріскотіти; дзижчати; скрекотати; свистіти

6) оспівувати, прославляти

7) похвалятися, хвастати

8) радіти, тремтіти від радості

9) cл. зізнатися в злочині е видати інших

10) повідомляти, оголошувати

sing mass — служити месу

English-Ukrainian dictionary > sing
11 принимать

принять

1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;

2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];

3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;

4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;

5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];

6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.

* * *

несов.; сов. - прин`ять

1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти

2) ( брать) бра́ти, взя́ти

\принимать уча́стие — (в чём) бра́ти, взя́ти у́часть (в чо́му); (в ком) турбува́тися, потурбува́тися (про ко́го, за ко́го и ким)

3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути

4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти

5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)

6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе

7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти

8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти

9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

ме́ры — вжива́ти, вжи́ти за́ходів

Русско-украинский словарь > принимать
12 лицо

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

вверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць

вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

от лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

Русско-украинский словарь > лицо
13 ни

1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;

2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].

* * *
I
1) част. ні, усилит., ані; ніже́

ни души́ — ні (ані́) душі́

ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі

ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не

ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже

2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хоч

кто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в

во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь

как ни на е́сть — хоч би там я́к

како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

3) союз ні

ни..., ни... — ні..., ні

ни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к
II
( отделяемая часть местоимения) ні

ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю

Русско-украинский словарь > ни
14 yet

1. adj

теперішній; нинішній; який поки що існує

the yet ruler — нинішній правитель

2. adv

1) ще, все ще

is she yet here? — вона ще тут?

he loves her yet — він все ще кохає її

2) уже

it is time to go yet — уже пора йти

is he back yet? — він уже повернувся?

3) досі, до цього часу

I haven't done it — я поки що цього ще не зробив

4) до того часу, до того моменту; ще

5) коли-небудь ще; все-таки

6) ще (крім того, додатково)

yet one — ще один

there is much yet to do — ще багато треба зробити

at a yet faster speed — з ще більшою швидкістю

7) навіть; навіть більше

this question is more important yet — це питання навіть важливіше

he will not accept help nor yet advice — він не прийме ні допомоги, ні навіть поради

8) проте, все ж

it seems proved, and yet I doubt — це, здається, доведено, але все ж я сумніваюся

it is strange and yet true — це дивно, проте правильно

3. conj

але, проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це

he is old, yet energetic — він старий, проте енергійний

* * *
I [jet] adv
1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу

2) вже ( тепер); досі; ( досі) ще (у питальних, заперечних реченнях)

3) ( все) ще

4) досі, до цього часу, будь-коли

5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)

6) ще (крім того, на додаток)

7) ще; навіть ( більш)

8) проте, все ж, все-таки

9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не

10) пoeт.

ere yet — перш ніж

ere yet the dawn breaks — ще вдосвіта

I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив

he had not yet finished eating — він ще не попоїв

I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради

as yet — досі ще е досі

they haven't come as yet — вони ще не прийшли

as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята

never yet — ніколи ще не...

never yet seen — небачений

there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив

I have yet to think otherwise — я ще не змінив своєї думки

I have yet to see a better man — я не зустрічав людини кращої за нього

when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку

when dawn broke the reinforcements had not yet arrived — до світанку підкріплення ще не підійшли

is it time to go yet — є вже час йтиє

is he back yet — є він вже повернувсяє

have you heard yet — є ви вже чулиє

has the mail arrived yet — є пошта вже прийшлає

are they here yet — є вони е досі тутє

I can't come just yet — поки що я не можу прийти до вас

don't go yet — не йдіть ще

it is not time yet — ще не час

they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають

is he yet alive — є - він ще живийє

he loves her yet — он ( все) ще її кохає

it was yet morning — був ще ранок

I can see him yet — я все ще його бачу

the largest diamond yet found — найбільший діамант із досі знайдених

I have never found a fault in him yet — я ще ніколи не знаходив у нього недоліків

he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати

he will yet be victorious — він ще переможе

I'll do it yet — я ще зроблю це!

yet one — ще один

there is one yet missing — одного ще немає

there is much yet to do — ще багато треба зробити

we have ten minutes yet — у нас є ще десять хвилин

yet once more I ask you not to go — ще раз я прошу вас не йти

yet another attempt — ще одна /нова/ спроба

a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання

at a yet faster speed — з ще більшою швидкістю

nearer and yet nearer — все ближче, ближче

the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший

she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене

I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь

and with a discount yet — та ще із знижкою

strange and yet very true — дивно, проте вірно

not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате

not me nor yet you — не я, але, не ви
II [jet]
cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)

the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще

it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся

he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв

although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить

not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано

he is old, yet energetic — він старий, але енергійний

English-Ukrainian dictionary > yet
15 yet

I [jet] adv
1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу

2) вже ( тепер); досі; ( досі) ще (у питальних, заперечних реченнях)

3) ( все) ще

4) досі, до цього часу, будь-коли

5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)

6) ще (крім того, на додаток)

7) ще; навіть ( більш)

8) проте, все ж, все-таки

9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не

10) пoeт.

ere yet — перш ніж

ere yet the dawn breaks — ще вдосвіта

I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив

he had not yet finished eating — він ще не попоїв

I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради

as yet — досі ще е досі

they haven't come as yet — вони ще не прийшли

as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята

never yet — ніколи ще не...

never yet seen — небачений

there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив

I have yet to think otherwise — я ще не змінив своєї думки

I have yet to see a better man — я не зустрічав людини кращої за нього

when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку

when dawn broke the reinforcements had not yet arrived — до світанку підкріплення ще не підійшли

is it time to go yet — є вже час йтиє

is he back yet — є він вже повернувсяє

have you heard yet — є ви вже чулиє

has the mail arrived yet — є пошта вже прийшлає

are they here yet — є вони е досі тутє

I can't come just yet — поки що я не можу прийти до вас

don't go yet — не йдіть ще

it is not time yet — ще не час

they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають

is he yet alive — є - він ще живийє

he loves her yet — он ( все) ще її кохає

it was yet morning — був ще ранок

I can see him yet — я все ще його бачу

the largest diamond yet found — найбільший діамант із досі знайдених

I have never found a fault in him yet — я ще ніколи не знаходив у нього недоліків

he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати

he will yet be victorious — він ще переможе

I'll do it yet — я ще зроблю це!

yet one — ще один

there is one yet missing — одного ще немає

there is much yet to do — ще багато треба зробити

we have ten minutes yet — у нас є ще десять хвилин

yet once more I ask you not to go — ще раз я прошу вас не йти

yet another attempt — ще одна /нова/ спроба

a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання

at a yet faster speed — з ще більшою швидкістю

nearer and yet nearer — все ближче, ближче

the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший

she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене

I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь

and with a discount yet — та ще із знижкою

strange and yet very true — дивно, проте вірно

not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате

not me nor yet you — не я, але, не ви
II [jet]
cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)

the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще

it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся

he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв

although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить

not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано

he is old, yet energetic — він старий, але енергійний

English-Ukrainian dictionary > yet
16 next

1. n

дальший, наступний; той, що йде за (про людину або предмет)

next please! — наступний! (викликання відвідувача)

her next was a girl — її наступною дитиною була дівчинка

to be continued in our next — продовження у наступному номері

next of blood — найближчий родич

2. adj

1) наступний

in the next chapter — у наступному розділі

next higher commander — військ. безпосередній начальник

2) найближчий, сусідній

my next neighbour — мій найближчий сусід

I live next door — я живу в сусідньому будинку (в сусідній квартирі)

next but one — через один

the girl from next door but one — дівчина, що живе через будинок від нас

3) майбутній, наступний (у часі)

next day — наступного дня

next year — у наступному році

on Monday next — у понеділок наступного тижня

not till next time — жарт. більше не буду

he is as good as the next man — він ні перед ким не поступається

to be next door to starving — жити впроголодь

3. adv

1) потім, після

who comes next? — хто наступний?

what shall I do next? — що мені робити далі?

what comes next? — а далі що?

2) іншим разом, знову

when shall I meet you next? — коли ми з вами зустрінемося знову?

3) ще

what next! — ше чого!, цього ще не вистачало!

next to — майже

next to nothing — майже нічого

4. prep

1) поруч з, біля (тж next to)

a seat next the window — місце біля вікна

2):
next to — (вказує на слідування за величиною, значущістю тощо) після

next to Beethoven he liked Bach best of all — після Бетховена його найулюбленішим композитором був Бах

* * *
I [nekst] a
1) наступний

2) найближчий, сусідній

3) наступний ( за часом); майбутній; icт. який безпосередньо передував

4) iм. наступна, найближча людина або предмет
II [nekst] adv
1) потім, після; безпосередньо після; на другому місці

2) наступного разу, знову

3) ще
III [nekst] prep
указує на знаходження в безпосередній близькості до кого-небудь, чого-небудь поруч з, біля

English-Ukrainian dictionary > next
17 that

1. adj

цей, ця, це; той, та, те

since that time (day) — з того (з цього) часу (дня)

this book is interesting and that one is not — ця книжка цікава, а та — ні

how is that leg of yours? — ну, як ваша нога?

2. adv розм.

так, до такої міри

that much — стільки

that far — так далеко

I can't walk that far — я не можу йти так далеко

he was that angry he couldn't say a word — він був такий сердитий, що не міг вимовити й слова

3. pron (pl those)

1) це

what is that? — що це таке?

who is that? — хто це (такий)?

2) ось що

that is what she told me — ось що вона мені сказала

3) те

this is new and that is old — це нове, а те старе

4) який, яка, які

the letter that came yesterday — той лист, який прийшов учора

the man that we are speaking about — це та людина, про яку ми говоримо

5) коли

the night that we went to the theatre — в той вечір, коли ми ходили до театру

6) він, вона; той, та

I am that I am — я залишаюся самим собою

4. conj

що; щоб; так, щоб

that they were sisters was clear — те, що вони сестри, було ясно

I'm sorry that this has happened — мені шкода, що так сталося

come nearer that I may see you — підійдіть ближче, щоб я міг побачити вас

oh that I might see you once more! — о, коли б я міг ще раз побачити вас!

because that — тому що

but that — коли б (якби, якщо б) не

I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був такий зайнятий

if that — якщо

in that — оскільки, бо

lest that — щоб не

though that — хоч

and all that — і тому подібне

by that — тим самим, цим

like that — таким чином

that's that — розм. нічого не вдієш; ось так

that is (to say) — тобто

not that — не те щоб

that'Н do — досить, достатньо

that won't do — так справа не піде; так не годиться

this and that — різне

now that — тепер, коли

with that — разом з тим

notwithstanding that — незважаючи на те, що

* * *
I
pron (pl those) А dem

1) це

what is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що

that's not fair — це несправедливо

that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся

have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от

those are something like shoes — ось це туфлі

good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те

this is new and that is old — це нове, а те старе

2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменника

the climate there is like that of France — клімат там схожий на клімат Франції

I have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.

they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є

3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)

Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині

those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який

be that thou know'st thou art — будь самим собою

4) перше ( з вищезгаданих)

work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel

5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)

this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати

the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора

the man (that) you were looking for has come — (т людина, яку ви шукали, прийшла)

during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном

the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав

this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли

the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)

I am that I am — я залишаюся самим собою

6) у ввідних реченнях як не, хоч е

wicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях

wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!

fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.

7) цей, ця, це; той, та, те

since that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]

in those days y — ті часи

that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те

this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он

that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл

8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, це

how is that leg of yours — є ну, як ваша ногає

I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці

that ill manners — ці мої дурні манери

9) icт. такий, настільки, так

he blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки

I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так

he talks that much! — він стільки говорить!

he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля

10) той, та, те; цей, ця, це

what was that noise — є що це був за шумє

11) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який), та (як, те (яке))

that part which concerns us — (т частина, що нас стосується)

(and) that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапка

and all that, — все ( таке) інше;, так далі

after that — після того, що; після того, як

at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому

and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову

by that — на той час; ( під) цим

what do you mean by that — є що ви цим хочете сказати?

upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами

with that she took out her handkerchief — з цими словами вона вийняла носову хустинку

that 's all that — все

that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!

like that — так; таким /подібним/ чином

why are you crying like that — є чого ти так плачеш?

a man like that — подібна людина

come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!

take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)

this and that — див. this
II
cj

1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) що

that they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно

the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його

2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому що

I'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося

3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)

let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити

they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати

4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) що

I am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що

who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що

you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб

never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам

5) вводить підрядні речення в склад емфатичних складних речень

it was there that I first met her — тут Я зустрів її вперше

6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, що

that he should behave like that! — щоб він себе так вів!

that one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!

7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядного

although the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон

8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значення

because that — тому що, тому що

if that — якщо

lest that — щоб не

though that — хоча

9) у сполученнях

not that — не те щоб; наскільки

not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений

in that — тим що; оскільки; тому що

some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією

but that — якби не

I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не

he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що

I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб

not but that he believed it himself — не те щоб він вірив цьому сам

except that — крім того, що; не вважаючи того, що

save that — icт. = except that [див. except 2]

notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що

English-Ukrainian dictionary > that
18 trouble

1. n

1) неспокій, хвилювання; тривога

to give smb. trouble — завдавати комусь клопоту, непокоїти когось

2) утруднення; складність

I had some trouble in reading his handwriting — мені було важко розібрати його почерк

3) неприємність; горе, лихо, біда

to be in trouble — бути в біді

to get into trouble — потрапити в біду

to make trouble for smb. — завдати комусь неприємностей

4) турбота, клопіт, морока, рахуба

to take (the) trouble — узяти на себе турботу

to take much trouble — старатися, клопотатися

no trouble at all — ніякого клопоту; це не важко (відповідь на прохання)

5) перешкода; джерело неприємностей; причина занепокоєння

6) заворушення, безпорядки

7) хвороба, недуга

heart trouble — хвороба серця

mental trouble — психічний розлад

8) розм. пологи

9) тех. порушення (режиму роботи); аварія, пошкодження

10) геол. скид, дислокація

trouble car — аварійний автомобіль

trouble crew — аварійна бригада

trouble man — амер. аварійний монтер

trouble spots — райони із загостреною обстановкою; райони безпорядків

trouble truck — автомобіль технічної допомоги

what's the trouble? — у чому справа?, що трапилося?

to ask for (to look for, to seek) trouble — поводитися необережно, лізти на рожен

to be in trouble — а) бути вагітною (про незаміжню жінку); б) сидіти у в'язниці

to get into trouble — а) завагітніти (про незаміжню жінку); б) потрапити у в'язницю

man is borne unto trouble — бібл. людина народжується для страждання

2. v

1) тривожити, непокоїти, розстроювати

what troubles me is her absence — мене непокоїть її відсутність

2) турбуватися, хвилюватися; розстроюватися

don't trouble about it — не хвилюйтеся за це

3) мучити, завдавати болю (страждань)

my leg troubles me — у мене болить нога

4) утруднювати; приставати, чіплятися; набридати

5) просити, турбувати (як ввічливе прохання)

may I trouble you to shut the door? — зачиніть, будь ласка, двері

may I trouble you for the salt? — передайте, будь ласка, сіль

may I trouble you for a match? — можна попросити у вас сірник?

6) даватися з труднощами

mathematics doesn't trouble me at all — математика дається мені легко

7) старатися; робити зусилля

8) розбурхувати; баламутити

to trouble waters — каламутити воду

9) тех. порушувати, пошкоджувати

don't trouble trouble until trouble troubles you — присл. не буди лиха, поки воно спить

* * *
I n
1) неспокій: хвилювання; тривога

his heart was full of trouble — серце його було повно тривоги

to give smb trouble — заподіювати кому-н. тривогу

2) неприємність, біда, горе; напасті

family trouble — сімейні неприємності

to be in trouble, to have trouble — бути в біді [див.; тж. є]

to get into trouble — потрапити в біду [див.; тж. є]

to make /to — саыse/ trouble for smb, to get smb

into trouble — заподіяти кому-н. шкоду [див.; тж. О]

to get smb out of trouble — визволити кого-н. з біди

to keep out of trouble — уникати неприємностей; прагнути не псувати собі життя

to tell smb one's troubles — розповісти кому-н. про свої знегоди /пригоди/; he has been through much trouble у нього були великі неприємності /было велике горе/; till this great trouble came upon them до тих пір, поки до них не прийшла ця біда; скандал; неприємності

to make trouble for nothing — влаштовувати скандал на порожньому місці

he'll make trouble if you don't agree — він заварить ( таку) кашу /покаже тобі гарне життя/, якщо ти не погодишся

there will be trouble — скандалу не минути; тепер неприємностей не оберешься; = справа пахне смаженим

3) затруднення, трудність

money troubles — грошові утруднення

to get to the root of the trouble — зрозуміти, в чому корінь трудності

to meet trouble halfway — дивитися труднощам в обличчя; зустрічати трудність обличчям до обличчя; = не боятися труднощів, не бігати від труднощів

I had some trouble in reading his handwriting — мені було важко розібрати його почерк

I've been having trouble with the engine of my car — мені довелося повозитися з мотором в машині

he opened the safe without any trouble — він дуже легко відкрив сейф; турботи, клопіт; праця, зусилля

to take the trouble (to do smth). to go to the trouble (of doing smth) — узяти на себе працю (зробити що-н.)

to take much trouble — старатися, клопотати

to save oneself the trouble of doing smth — позбавити себе праці робити що-н.

to spare no trouble to gain one's ends — не жаліти зусиль для досягнення мети

thank you for all your trouble on my behalf — спасибі за всі ваші турботи про мене

he did it to spare you trouble — він зробив це, щоб позбавити вас клопоту

will it be much trouble to you to do this є- No trouble at all — вас не слишком затруднит сделать атоє - Аніскільки не затруднить

I don't like putting you to so much trouble /giving you so much trouble/ — мені не хотілося б так затрудняти вас

an omelette is no trouble to make — омлет дуже легко приготувати

it's not worth the trouble — це не коштує ( нашої) праці /не виправдає ( витрачених) зусиль/; he's had a lot of trouble/all this trouble/ for nothing всі його зусилля пішли прахом /закінчились нічим/

4) перешкода, джерело неприємностей; причина неспокою

I don't want to be any trouble to you — я не хочу заподіювати вам неприємності

he finds it a great trouble to get up early — він дуже не любить рано вставати

life is full of petty troubles — в житті багато дрібних неприємностей; недолік, вада

the principal trouble with the book — головний недолік книги

the trouble with this view is that... — цей погляд поганий тим, що...

the trouble is he believes it — погано те, що він вірить цьому

5) хвилювання, безлад

labour trouble (s) — хвилювання серед робочих, страйку

trouble spots — райони з неблагополучною обстановкою; райони безладу, зіткнень

there was trouble in the streets — на вулицях було неспокійно; ( the trouble) pl хвилювання, хвиля насильства в Ольстері

6) хвороба, недуг

heart trouble — хвороба серця

lung trouble — легеневе захворювання

mental trouble — психічний розлад

he has eye [liver] trouble — у нього погано з очима /з зором/ [з печінкою]; what's the trouble є що у вас болитьє, на що ви скаржитесяє [див.; тж. є]

7) дiaл. пологи

8) тex. порушення ( правильного ходу роботи); аварія, перешкода, пошкодження; несправність, неполадки

operating troubles — експлуатаційні неполадки

engine trouble — неполадки з двигуном

to locate /to trace/ the trouble — встановити причину неполадок

were always having trouble with our car — у нас завжди що-небудь недобре з машиною

9) гeoл. скидання, дислокація є what's the troubleє у чому справа [див.; тж. 6]

to ask for /to look for, to seek/ trouble — поводитися необережно, напрошуватися на неприємності

to be in trouble — бути вагітною ( про незамужню жінку); сидіти у в'язниці; [див.; тж. 2]

to get into trouble — завагітніти ( про незамужню жінку); потрапити у в'язницю; [див.; тж. 2]

to get a girl intotrouble — зробити дівчині дитину; обрюхатити дівча

to borrow trouble — заздалегідь турбуватися, даремно хвилюватися

troubles never come singly — пpиcл. біда ніколи не приходить одна; = прийшла біда -відчиняй ворота

don't trouble trouble till trouble troubles you = не буди лихо, поки спить тихо / пока лихо спить/; man is borne unto trouble — peл. людина народжується /народжена/ для страждання
II v
1) хвилювати; турбувати

her failure to remember the address troubled her — вона була засмучена тим, що ніяк не могла пригадати адресу

what troublesme is his absence — його відсутність турбує мене

that hardly troubles him at all — це аніскільки його не хвилює

now don't let it trouble you any more — хай це вас більше не турбує

don't trouble your head about it — хай у вас не болить голова з цього приводу; турбуватися, хвилюватися

without troubling about the consequences — ( аніскільки) не турбуючись про наслідки

not to trouble about the philosophy of art — не думати про філософію мистецтва

dont trouble about it — не турбуйтеся про це

we must not trouble about small misfortunes — не потрібно турбуватися із-за дрібних неприємностей

2) турбувати, мучити; заподіювати біль, страждання

his wound troubles him a great deal — рана заподіює йому великі страждання

he is much troubled by gout [with neuralgia] — його сильно мучить подагра [невралгія]

how long has it been troubling you — є давно це вас турбує /болить у вас/є

3) затрудняти, приставати, набридати

he is always troubling me about his private affairs — він весь час пристає до мене зі своїми особистими справами

I am sorry to trouble you about such trivial matters — мені дуже ніяково затрудняти вас через дурниці

I shan't trouble you with the details — не стомлюватиму вас /набридати вам/ деталями

will it trouble you to drop this letter in the box — є вам не важко буде кинути цей лист в поштову скринькує; просити про позику

may I trouble you to pass the salt — є передайте, будь ласка, сіль

may I trouble you for a match — є можна попросити у вас сірникиє

I fear I must trouble you to come upstairs — пробачте, мені доведеться попросити вас піднятися вгору

I'll trouble you to hold your tongue — я б попросив вас замовкнути /притримати язик/

4) даватися насилу

the learning of languages never troubled him much — іноземні мови завжди давалися йому легко

5) (у запер. реченнях) старатися, трудитися; робити зусилля

he never even troubled to answer — він навіть не потрудився відповісти

don't trouble to write — не трудитеся писати

if it is inconvenient to come, don't trouble — не приходьте, якщо вам незручно

6) розбурхувати, баламутити

to trouble waters — баламутити воду

7) тex. порушувати, пошкоджувати

English-Ukrainian dictionary > trouble
19 that

I
pron (pl those) А dem

1) це

what is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що

that's not fair — це несправедливо

that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся

have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от

those are something like shoes — ось це туфлі

good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те

this is new and that is old — це нове, а те старе

2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменника

the climate there is like that of France — клімат там схожий на клімат Франції

I have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.

they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є

3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)

Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині

those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який

be that thou know'st thou art — будь самим собою

4) перше ( з вищезгаданих)

work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel

5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)

this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати

the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора

the man (that) you were looking for has come — (т людина, яку ви шукали, прийшла)

during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном

the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав

this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли

the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)

I am that I am — я залишаюся самим собою

6) у ввідних реченнях як не, хоч е

wicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях

wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!

fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.

7) цей, ця, це; той, та, те

since that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]

in those days y — ті часи

that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те

this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он

that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл

8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, це

how is that leg of yours — є ну, як ваша ногає

I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці

that ill manners — ці мої дурні манери

9) icт. такий, настільки, так

he blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки

I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так

he talks that much! — він стільки говорить!

he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля

10) той, та, те; цей, ця, це

what was that noise — є що це був за шумє

11) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який), та (як, те (яке))

that part which concerns us — (т частина, що нас стосується)

(and) that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапка

and all that, — все ( таке) інше;, так далі

after that — після того, що; після того, як

at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому

and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову

by that — на той час; ( під) цим

what do you mean by that — є що ви цим хочете сказати?

upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами

with that she took out her handkerchief — з цими словами вона вийняла носову хустинку

that 's all that — все

that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!

like that — так; таким /подібним/ чином

why are you crying like that — є чого ти так плачеш?

a man like that — подібна людина

come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!

take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)

this and that — див. this
II
cj

1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) що

that they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно

the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його

2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому що

I'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося

3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)

let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити

they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати

4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) що

I am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що

who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що

you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб

never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам

5) вводить підрядні речення в склад емфатичних складних речень

it was there that I first met her — тут Я зустрів її вперше

6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, що

that he should behave like that! — щоб він себе так вів!

that one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!

7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядного

although the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон

8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значення

because that — тому що, тому що

if that — якщо

lest that — щоб не

though that — хоча

9) у сполученнях

not that — не те щоб; наскільки

not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений

in that — тим що; оскільки; тому що

some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією

but that — якби не

I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не

he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що

I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб

not but that he believed it himself — не те щоб він вірив цьому сам

except that — крім того, що; не вважаючи того, що

save that — icт. = except that [див. except 2]

notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що

English-Ukrainian dictionary > that
20 trouble

I n
1) неспокій: хвилювання; тривога

his heart was full of trouble — серце його було повно тривоги

to give smb trouble — заподіювати кому-н. тривогу

2) неприємність, біда, горе; напасті

family trouble — сімейні неприємності

to be in trouble, to have trouble — бути в біді [див.; тж. є]

to get into trouble — потрапити в біду [див.; тж. є]

to make /to — саыse/ trouble for smb, to get smb

into trouble — заподіяти кому-н. шкоду [див.; тж. О]

to get smb out of trouble — визволити кого-н. з біди

to keep out of trouble — уникати неприємностей; прагнути не псувати собі життя

to tell smb one's troubles — розповісти кому-н. про свої знегоди /пригоди/; he has been through much trouble у нього були великі неприємності /было велике горе/; till this great trouble came upon them до тих пір, поки до них не прийшла ця біда; скандал; неприємності

to make trouble for nothing — влаштовувати скандал на порожньому місці

he'll make trouble if you don't agree — він заварить ( таку) кашу /покаже тобі гарне життя/, якщо ти не погодишся

there will be trouble — скандалу не минути; тепер неприємностей не оберешься; = справа пахне смаженим

3) затруднення, трудність

money troubles — грошові утруднення

to get to the root of the trouble — зрозуміти, в чому корінь трудності

to meet trouble halfway — дивитися труднощам в обличчя; зустрічати трудність обличчям до обличчя; = не боятися труднощів, не бігати від труднощів

I had some trouble in reading his handwriting — мені було важко розібрати його почерк

I've been having trouble with the engine of my car — мені довелося повозитися з мотором в машині

he opened the safe without any trouble — він дуже легко відкрив сейф; турботи, клопіт; праця, зусилля

to take the trouble (to do smth). to go to the trouble (of doing smth) — узяти на себе працю (зробити що-н.)

to take much trouble — старатися, клопотати

to save oneself the trouble of doing smth — позбавити себе праці робити що-н.

to spare no trouble to gain one's ends — не жаліти зусиль для досягнення мети

thank you for all your trouble on my behalf — спасибі за всі ваші турботи про мене

he did it to spare you trouble — він зробив це, щоб позбавити вас клопоту

will it be much trouble to you to do this є- No trouble at all — вас не слишком затруднит сделать атоє - Аніскільки не затруднить

I don't like putting you to so much trouble /giving you so much trouble/ — мені не хотілося б так затрудняти вас

an omelette is no trouble to make — омлет дуже легко приготувати

it's not worth the trouble — це не коштує ( нашої) праці /не виправдає ( витрачених) зусиль/; he's had a lot of trouble/all this trouble/ for nothing всі його зусилля пішли прахом /закінчились нічим/

4) перешкода, джерело неприємностей; причина неспокою

I don't want to be any trouble to you — я не хочу заподіювати вам неприємності

he finds it a great trouble to get up early — він дуже не любить рано вставати

life is full of petty troubles — в житті багато дрібних неприємностей; недолік, вада

the principal trouble with the book — головний недолік книги

the trouble with this view is that... — цей погляд поганий тим, що...

the trouble is he believes it — погано те, що він вірить цьому

5) хвилювання, безлад

labour trouble (s) — хвилювання серед робочих, страйку

trouble spots — райони з неблагополучною обстановкою; райони безладу, зіткнень

there was trouble in the streets — на вулицях було неспокійно; ( the trouble) pl хвилювання, хвиля насильства в Ольстері

6) хвороба, недуг

heart trouble — хвороба серця

lung trouble — легеневе захворювання

mental trouble — психічний розлад

he has eye [liver] trouble — у нього погано з очима /з зором/ [з печінкою]; what's the trouble є що у вас болитьє, на що ви скаржитесяє [див.; тж. є]

7) дiaл. пологи

8) тex. порушення ( правильного ходу роботи); аварія, перешкода, пошкодження; несправність, неполадки

operating troubles — експлуатаційні неполадки

engine trouble — неполадки з двигуном

to locate /to trace/ the trouble — встановити причину неполадок

were always having trouble with our car — у нас завжди що-небудь недобре з машиною

9) гeoл. скидання, дислокація є what's the troubleє у чому справа [див.; тж. 6]

to ask for /to look for, to seek/ trouble — поводитися необережно, напрошуватися на неприємності

to be in trouble — бути вагітною ( про незамужню жінку); сидіти у в'язниці; [див.; тж. 2]

to get into trouble — завагітніти ( про незамужню жінку); потрапити у в'язницю; [див.; тж. 2]

to get a girl intotrouble — зробити дівчині дитину; обрюхатити дівча

to borrow trouble — заздалегідь турбуватися, даремно хвилюватися

troubles never come singly — пpиcл. біда ніколи не приходить одна; = прийшла біда -відчиняй ворота

don't trouble trouble till trouble troubles you = не буди лихо, поки спить тихо / пока лихо спить/; man is borne unto trouble — peл. людина народжується /народжена/ для страждання
II v
1) хвилювати; турбувати

her failure to remember the address troubled her — вона була засмучена тим, що ніяк не могла пригадати адресу

what troublesme is his absence — його відсутність турбує мене

that hardly troubles him at all — це аніскільки його не хвилює

now don't let it trouble you any more — хай це вас більше не турбує

don't trouble your head about it — хай у вас не болить голова з цього приводу; турбуватися, хвилюватися

without troubling about the consequences — ( аніскільки) не турбуючись про наслідки

not to trouble about the philosophy of art — не думати про філософію мистецтва

dont trouble about it — не турбуйтеся про це

we must not trouble about small misfortunes — не потрібно турбуватися із-за дрібних неприємностей

2) турбувати, мучити; заподіювати біль, страждання

his wound troubles him a great deal — рана заподіює йому великі страждання

he is much troubled by gout [with neuralgia] — його сильно мучить подагра [невралгія]

how long has it been troubling you — є давно це вас турбує /болить у вас/є

3) затрудняти, приставати, набридати

he is always troubling me about his private affairs — він весь час пристає до мене зі своїми особистими справами

I am sorry to trouble you about such trivial matters — мені дуже ніяково затрудняти вас через дурниці

I shan't trouble you with the details — не стомлюватиму вас /набридати вам/ деталями

will it trouble you to drop this letter in the box — є вам не важко буде кинути цей лист в поштову скринькує; просити про позику

may I trouble you to pass the salt — є передайте, будь ласка, сіль

may I trouble you for a match — є можна попросити у вас сірникиє

I fear I must trouble you to come upstairs — пробачте, мені доведеться попросити вас піднятися вгору

I'll trouble you to hold your tongue — я б попросив вас замовкнути /притримати язик/

4) даватися насилу

the learning of languages never troubled him much — іноземні мови завжди давалися йому легко

5) (у запер. реченнях) старатися, трудитися; робити зусилля

he never even troubled to answer — він навіть не потрудився відповісти

don't trouble to write — не трудитеся писати

if it is inconvenient to come, don't trouble — не приходьте, якщо вам незручно

6) розбурхувати, баламутити

to trouble waters — баламутити воду

7) тex. порушувати, пошкоджувати

English-Ukrainian dictionary > trouble

Страницы

См. также в других словарях:

Скандал вокруг баскетбольного клуба «Черкасские Мавпы» — В этой статье отсутствует вступление. Пожалуйста, допишите вводную секцию, кратко раскрывающую тему статьи. Баскетбольный клуб «Черкасские Мавпы» (укр … Википедия
Слюсарчук, Андрей Тихонович — Андрей Тихонович Слюсарчук Род деятельности: шоумен, доктор наук, профессор нейрохирургии (документы, свидетельствующие об этих титулах, имеют статус легальных в Украине, формально проведены и подтверждены МОН Украины. Правомерность их выдачи… … Википедия
Украинская литература — Устная народная поэзия. Библиография. У. л. до конца XVIII в. Библиография. У. л. первой половины XIX ст. У. л. 60 90 х гг. У. л. конца XIX и начала XX ст. Библиография. Укр. советская литература. Устная народная поэзия. &nbs … Литературная энциклопедия
Чёрная (Одесская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Чёрная. Село Чёрная укр. Чорна Страна Украина … Википедия
Украинская литература советского периода — Это статья является частью серии статей о народе Украинцы Культура Литература · Музыка · Искусство · Кинематограф Кухня · Танец · Спорт Украинская … Википедия
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
берил — берилл beryl Beryll найпоширеніший мінерал берилію. Склад: Al2Be3[Si6O18]. Домішки Na, Cs, Rb, Li, Fe2+, Fe3+, Mn, Mg, H2O, He. Метасилікат алюмінію і берилію кільцевої будови. Сингонія гексагональна. Густина 2,63 2,91. Твердість 7 8. Блиск… … Гірничий енциклопедичний словник
Подольчак, Игорь Владимирович — Игорь Подольчак на съемочной площадке фильма Las Meninas (2006) Имя при рождении: Игорь (Ігор) Подольчак Дата рождения: 9 апреля 1962 … Википедия
Подольчак — Подольчак, Игорь Владимирович Игорь Подольчак на съемочной площадке фильма Las Meninas (2006) Имя при рождении: Игорь (Ігор) Подольчак Дата рождения: 9 апреля … Википедия
Таїнство - тайна — Основні штрихи проблематики терміногрупи таїнство / тайна; святі таїнства / святі тайни; таїнственний / сакраментальний; сакрамент, сакраменталії коротко, але змістовно представлені в студії о. Петра Ґаладзи у віснику ІБТП Єдиними устами, до якої … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Часовня Кампианов — … Википедия

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

(під нас зустрічі)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

(під нас зустрічі)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: